Донт дабл мі!

5

Один книжковий магазин в центрі нашого міста при хорошому асортименті відрізняється невимовно тупими (без перебільшення) продавщицями. Мабуть, це критерій відбору на роботу.

Потрібні книги по всесвіту Warhammer. Прошу дівчат подивитися, якщо такі є в наявності.

— А як?
— У базі даних подивіться.
— А як?

Намагаюся вивести на звичні дії:

— Наберіть це в комп’ютері, як зазвичай.
— А я не знаю, як це пишеться.
— Давайте я продиктую.
— Давайте.
— Дабл-ю…
— (з подвыванием) Я не знаю, як це набирати!
— Пустіть, я наберу сам.

Підходжу, перемикаю розкладку, набираю, оплачую.

Купив дві книги: за 300 і 700 рублів. На чеку — 1300. Звичайно, порахували два рази. Віддаю тисячу і забираю книги, у відповідь крик: «Негайно віддайте гроші!» Показую цінники на книгах, складаю числа, показую чек. У відповідь: «Це нічого не значить! Я пробила вам книги, будьте ласкаві їх сплатити!»

У продажу вперше з’явилася манга. Під неї виділили стійку з написом «Рамна» — це як на вітрині з рибою написати «Силетка». Так і стоїть вже рік.