Дружба про когось

53

Дитинко, дуже тебе прошу, припини про мене дружити. Правда. Задовбали.

Чому-то такі, як ти, налипають на мене зі школи. Напевно, у мене розуміючий погляд чи володіє особа. Не знаю. Тому що я в цілому — не розуміє от ні на хвилину, зла і не люблю людей.

Ні, ти не мій хороший друг», а я, відповідно, не твій. Так, я тебе виправлю, якщо ти це скажеш вголос. І прилюдно теж. І мені не буде соромно.

Ні, я не хочу йти з тобою обідати, в кіно, гуляти і спілкуватися.

Я взагалі не хочу з тобою спілкуватися. Саме тому, коли ми все-таки десь опиняємося разом (на роботі, за обідом, якщо ти все-таки прилипла, або в кафе, де ми чекаємо знайомих), впадає в вічі в телефон. Дитинко, ти можеш собі уявити, щоб, бачачи поруч з собою цікаву людину, з яким приємно бути поруч і хочеться розмовляти, хтось встромив в телефон? Ні? Зроби висновки. Хоча що ж я: з висновками у тебе погано. Давай ще раз, прямо: мені не цікаво особисто з тобою. Всі. Інших пояснень тому, що я «на телефоні», немає.

Я не хочу довіряти тобі свої таємниці і не хочу знати твої. У моїй версії реальності люди спочатку зближуються, а потім діляться особистою інформацією. Я не ціную твоєї довіри, я тебе за нього зневажаю і вже точно не збираюся відповідати тим же. Мені гаденько, коли ти говориш про інтимне життя зі своїм чоловіком, про злість на батьків, про дрібних підлість і шахрайстві на роботі. Я тебе обриваю.

До речі, ти вважаєш, що відвертість за відвертість — моє зобов’язання. Ніби ти зняла труси і помахала ними, а тепер і мені пора. Ти правда думаєш, що це схоже на дружбу?

Ти постійно кидаєшся мені допомагати, обмежуючи себе. Принести, познайомити, допомогти, піднести… Дитинко, ти реально думаєш, що мені потрібна ганчірка без своїх бажань, без планів і особистому житті? От ти всерйоз вважаєш, що від твоїх жертв у мені хоч що-то рвоне?

Хоча ні. Рвоне. Коли ти в черговий раз ломанешься мене підвезти «так, що трохи не по дорозі, зате побалакаємо!», я вже буду знати, що у твоєму внутрішньому світі нашої дружби ти зробила мені послугу — і я повинна тобі послугу натомість. Незалежно від того, погодилася я чи ні, до речі. Звичайно, коли я не захочу себе обмежувати, щоб зробити, як треба тобі, я буду винна.

З особистого кола я таких, як ти, вытравила вже давно. Але ви ж все одно лізете, як таргани! Школа, інститут, робота… Сидимо ми в одному кабінеті, так усі, хоч на стінку лізь, на тебе ж навіть ігнор не працює!

Дитинко, у мене є друзі. Чотири людини, яким я поїду в ночі з мішком розчленовувати труп, якщо їм буде треба, незважаючи на свої інтереси. Я не шукаю панічно, з піною у рота, хоч кого-то, щоб звертав на мене увагу. Ти мені взагалі ні з якого боку не цікава.

Досить про мене дружити. Задовбали.