З високої дзвіниці в глибокий колодязь

94

Дорогі, кохані наші любителі фотографії! У вас є бажання добре знімати. Та обладнання ви, буває, на останні гроші купуєте, але найкраще. Знання ви отримуєте постійно і у величезній кількості, щоб якомога більше зробити гарну фотографію. Тільки от навіщо ви інших змушуєте у все це лізти?

Ви, братці, зрозумійте: мені на ваші витримки, лінзи і боке плювати з високої дзвіниці в глибокий колодязь, правда-правда! Для мене фотографія — не мистецтво і не засіб самовираження, а спосіб зафіксувати певні моменти мого життя. Коли ви бачите на фото два полуразмытых примари, я бачу себе і того самого Васька, з яким ми разом ловили крокодилів в степах України. Ця фотографія — закладка моєї і його пам’яті, ніяких високих цілей образотворчого мистецтва вона не переслідує.

Мені неважко витратити годинку-два-десять на вивчення фотографії, так просто нічого: у мене інші інтереси і інші пріоритети. А вас, дорогі мої фотографи, є наші «помиї» ніхто не змушує. Друге правило інтернету: не подобається — не дивись.