Свідчення безвідповідальності та безкарності

88

Останнім часом якось особливо часто на моєму автомобілі стали з’являтися анонімні подряпини, потертості і навіть вм’ятини. Залишив машину на стоянці біля супермаркету — подряпина на крилі від неакуратно керованої візки. Запарковался у дворі — вранці отримай новий слід, очевидно, розчиненими навстіж дверцята ночевавшей поруч машини. Помив автомобіль — взагалі суцільне розлад.

Так, дрібні пошкодження на фарбі неминучі в процесі експлуатації. Так, з цим залишається тільки змиритися. Але змиритися з безкарністю шкідників — звільніть. Люди, невже не можна притримати дверцята, щоб не зачепити сусіднє авто? Якщо вже так вийшло, що шкоди чужому майну вже заподіяна, ну залиште номер телефону. Адже У всіх є страховки. Підписав папірець і вільний.

Кульмінацією цих пригод (хоч і дрібні, але нітрохи не менше образливих з-за цього став недавній випадок. Якась особа в стані алкогольного сп’яніння заїхав у двір житлового будинку на своїй руїні, щоб справити нужду в затишному куточку. Зробивши свою брудну справу, обличчя стало здавати задом і в’їхало прямо в мій спокійно запаркований на узбіччі автомобіль. У мене на очах. Відповіддю на мої гнівні репліки стало похмуре подив п’яного водія. Окинувши мене каламутним поглядом і зібравши залишки думок, він, ймовірно, вважав, що зустріч з ГИБДД йому зараз ні до чого, і… зник. Ні сфотографований номерний знак, ні свідки не зможуть змусити його з’явитися до дізнавачу.

При існуючому законодавстві скрывшемуся з місця ДТП достатньо два місяці не їздити на тому авто, не отримувати повідомлення і не приходити в ГИБДД з каяттям, щоб нічого йому й не було. А мені — фарбувати черговий елемент за свій рахунок. Чи не фарбувати і продовжувати колекціонувати свідоцтва чужий безвідповідальності і безкарності. Ех. Задолбали.